Стосовно вибору страв, то я вже давно хотів приготувати, тобто запекти курочку цілою. А після двох тижнів готування фашированих перців, щось мене потягнуло на рисові страви:-) Тому мій вибір зупинився на голубцях, які я їх неодноразово, але ніколи самостійно не готував. Виклик прийнято

Стосовно голубців, то раніше я бачив, як їх готувала мама, але сам їй допомагав. Так що весь процес знав лише візуально. Поїдання звісно завжди було практичним Так що найскладнішим питанням для мене була кількість рису, необхідного для приготування голубців із капустини, яку я купив. Але спершу що я використав для приготування голубців:

-капустина ( доволі велика, так що голубці також були немаленькі)

-рис ( в сумарному я використав 300 г сухого рису, але про це буде нижче)

-м'ясний фарш ( 500 г, здається це був свинячо-яловичий фарш)

- морквина, цибулина

-пасировані томати (щоб було і чому тушити голубці)

-приправи і спеції за смаком

Спершу про рис. Так як я не знав скільки мені його точно треба, то я пошукав необхідну інформацію в інтернеті. Але все одно це не особливо полегшило мені справи, так як я не знав наскільки в мене стандартна капустина. Тому я спершу зварив то напівготовності 200 г сухого рису. Але коли я побачив, скільки його вийшло по об'єму і скільки в мене листків капусти, то я доварив ще 100 г. І не прогадав, використав весь, так що нічого не забракло і нічого зайвого не залишилось

Вдома мама завжди капусту запарює в киплячій воді, щоб пом'якшити її. Але вдома є баняки великих розмірів, а тут в мене з цим була проблема.

Капустина

Капустина виявилась такою великою (чи то баняк таким малим?..), що вона заледве помістилась в нього. Але після того, як я відділив кілька листків, процес пішов швидше. Так як води було мало, то коли я "роздягнув" капустину, я повторно пропарив листки в киплячій воді. Потім я позрізав тверду частину основи листка, щоб вони не були такими жорсткими і легше було з ними працювати, відповідно потім жувати

Мушу окремо сказати про їх розмір. Листки карусти в мене були ну дуже великі, особливо ті з перших шарів. Десь так в 20-25 см діаметром. Так що голубці в мене вийшли багатирські, що ви побачити пізніше.

Рис, який вже встиг охолону, я вимішав із попередньо протушеною на сковорідці цибулею та морквою. Потім додав фарш і приправ за смаком.

Рис із фаршем для голубців

Далі діло було за власне робленням голубців. Як я вже згадував, листки капусти були доволі великі, розрізати їх на менші шматки я чи то полінився, чи не здогадався. Тому голубці були богатирські за розміром: два з'їв і сит, якщо звісно їх подужаєш:-)

Скручування голубчиків

В результаті я отримав отакенький банячок із голубцями :

Голубці в банячку, готові до доготування

Це десь біля 20 голубців різного калібру, але в основному всі великого.

Вдома мама їх завжди тушить потім у воді. Я ж вирішив попробувати дещо інше і використав пакетик пасированих томатів. Попередньо я розігрів пасировані помідори із додаванням невеликої кількості води, масла та приправ в окремому банячку. Отриманої суміші було достатньо, щоб покрити всі отримані голубці. Готував я їх десь біль 1 години, хоча думаю і 45 хв було б достатньо. Намагався утримувати температуру такою, щоб бул помітне незначне кипіння. І ось що я отримав:

Готові голубці

Тут звісно не всі голубці, значну частину вже встигли з'їсти сусіди, з якими ми сіли востаннє в 2011 році посвяткувати. Щодо смакових якостей, то скажу наступне: тушені голубці в томатах - це дуже смачно:-) Правда тут треба бути обережним із гострими приправами, в чому я трішки переборщив і мої голубці були доволі пікантними. Богатирські однак, що тут скажеш

Окрім того, наш стіл прикрасила запечена курочка. Бажання приготувати щось таке була в мене давно, але реалізував її тільки в останні дні 2011 року. Стосовно приготування, то вдома такого не робили ніколи: курка швидше потрапляла до баняка, щоб отримати смачнющий бульйон. Але зараз про запечену курочку В інтернеті я знайшов масу варіантів, як її приготувати. Але спільним було те, що потрібно було використати щось для начинки в середину, та змащування/натирання ззовні спеціями та приправами. От із начинкою були в мене проблеми, тому що згадуване в інтернеті в мене було. Але я викрутився просто: взяв картоплю і вбив двох зайців одним пострілом - отримав начинку і гарнір до м'яса.

Можу хіба згадати, що попередньо ми час від часу робити запечені курячі ніжки із картоплею, чи без, інколи мариновані в білому вині. Але то історія, яку розкажу якось іншим разом:-)

А тепер про курочку:-) Ось що я використав:

-курочку ( середнього розміру, морожена, свіжої не вдалось купити)

-картопля (начинка і гарнір)

-часничок (а щоб ароматною була)

- приправи та спеції (оливкова олія, майоран, базилік, орегано, карі, перець чорний, сіль)

Курочка і додатки до неї

Курочку я розморозив у теплій підсоленій воді. Потім виклав її на форму для випікання, на якій попередньо розклав алюмінієву фольгу. Намастив курочку з середини отією зеленуватою сумішшю із приправ, набив всередину картоплі скільки влізло в перемішку із часничком. Потім щедро змастив сумішшю із приправ ззовні.

Курочка готова до запікання

Решту картоплі я прото помістив біля курочки. Далі все акуратно і максимально щільно загорнув у фольгу.

Курочка у фользі

Запікав я курочку при 180 °С чи 453 К, кому як зручніше. Скільки часу то не знаю, десь точно годину, поки готував голубці. Але думаю, що для такої курочки і 40 хв вистачить. Фото нажаль вже готової курочки немає, не встиг зробити, так швидко з'їли Але смакувала вона шикарно: соковита, м'ясо просто відставало від кісток, картопля запечена фактично в курячому жирнющому бульйоні. Смакота одним словом:-) Треба буде повторити, неодмінно!

Ще невеличким бонусом вечора був салат " Лис Микита". Але про нього я напишу вже іншим разом, окремо. І так вже нудно мабуть читати. Хіба подивіться на фото і знайте, що це один із моїх улюблених салатів

Салат "Лис Микита"

Дякую за увагу і до наступних смачних зустрічей!

Смачного!

Давненько я нічого не писав. І не тому що не було що писати, о ні!... писати маю про що. Але то не доходили руки, то не було натхнення, то майже місяць був у відпустці.... Виправдань можна знайти багато, але факт від того не змінюється - я давно нічого тут не писав. Та й заглядав рідко, хіба який спам з'являвся, то його прибирав.  Тому дуже вибачаюсь перед тобою, шановний мій читачу, обіцяю що виправлюся, точно постараюся.

Про що буде цей пост. Ну якщо подивитись на назву, то все зрозуміло само собою - про фашировані перці. За той час, що я не писав, я вже встиг їх двічі приготувати , так що досвіду побільшало, а от вражень, які мене тоді переповняли вже не багато залишилось, вивітрились з часом, приклались новими спогадами, притрусилися рутиною життя. Але я постараюсь максимально близько відтворити все, що я робив, як я робив і що думав тоді.

Отже... Так як готував перці я вперше, то потрібно було з'ясувати як їх робити, всі необхідні інгридієнти і послідовність процедури. Інформацію я взяв з наступних джерел: пошук в інтернеті (дуже багато інформації  і варіантів) та спитав в людей відаючих більше за мене. В останньому випадку мені дуже сильно допомогла Оленка своїми практичними знаннями в даній справі. Купивши всі необхідні складники та забезпечивши себе необхідною інформацією, я взявся за діло.

У моєму випадку я використав наступні інгридієнти:

-перець (червоний, жовтий, зелений, який вже був) -11 штук

-рис (в моєму випадку якраз 200 грам  сухого те, що треба)

-фарш м'ясний (який взяв, вже не пам'ятаю)

-морква ( кілька, все залежить від розміру)

-цибуля ( те саме, що і у випадку моркви)

- томати ( я взяв чудову штуку, яка зветься пасировані томати, однієї упаковки в 200 г мені цілком достатньо)

-томатна паста, сіль, перець, приправи за смаком

Інгридієнти

А далі діло просто: зварив рис до напівготовності, порізав дрібно моркву, цибульку. У перців відрізав вершок, чистив в середині від насіння, а вершок залишав, щоб потім закрити перчик зверху.  Цибульку піджарив на олії доки не почала набувати золотистого відтінку, потім додав моркву, потушив все це. Тоді додав м'ясце, потушив ще трішки його, додав за смаком всі необхідні приправи і перемішав з рисом.

Рис із фаршем, морквою і цибулею

Далі діло просте ніби - начиняти, тобто фаширувати перці попередньо отриманою сумішшю. Лиш варто не забувати, що рис в процесі збільшиться в об'ємі і тоді ваші перці просто розлізуться. Так що не треба переживати,що вони недостатньо щільно набиті, все буде нормально.  В результаті вищеописаних маніпуляцій я отримав наступне:

Перчики в банячку

Далі діло за соусом в якому будуть варитись перці. Я використав пасировані томати, фактично я варив перці в томатному пюре. Попередньо я їх розігрів все разом із шматком масла, сіллю , лавровим листком і додатковою кількістю приправ в банячку і вже теплим залив перці.

Якщо ви спитає, скільки часу я готував перці в цьому соусі, то я не знаю, чесно кажучи. Не слідкував. Головне щоб були готові, тому візуально й інтиїтивно слікував, чи вже готові. От і все:-) Ну десь годинку я їх точно тушив в цьому соусі, але думаю і менше було б достатньо.

Перчики готуються

В результаті вийшли смачненькі перчики, якими я пригостив кількох сусідів (якщо мене не підводить пам'ять). Чи було смачно?.. Здається було, якщо прибріхую, то нехай мене виправлять, ті хто пробував

Перчик готовий до споживання

Ніби мав би вже бути кінець моїй оповіді, але насправді це не так. Через тиждень я знову готував фашировані перці. І цьому посприяли наступні фактори: я хотів щось приготувати і перці були ну просто дуже дешеві, в порівнянні з іншими днями. Годі було не скористатись цим. Нажаль в маркеті не було вже м'ясного фаршу, так що довелось імпровізувати. В якості імпровізації я взяв на заміну куряче філе Так що перчики були трішки дієтичнішими.

Звісно, молоти куряче філе на фарш я не став. Я вчинив іншим чином. Я його порізав на дрібні кубики чи то пак шматки, заправив сіллю, приправами і трішки олією з оливок. І закинув в холодильник на нічку, щоб м'ясце замаринувалось. Крім того цього разу я взяв ну дуже багато цибулі і моркви, так що начинка була дійсно дієтична.

Цибуля і морква. Багато:-)

Процес приготування в цілості був такий же, як і першого разу. Хіба ще одним додатком було закриття дирок зверху в перцях шматочками твердого сиру. В процесі тушення він звісно розплавився, але в цьому і полягала ідея

Фашировані перці. Спроба №2

Так як начинка відрізнялась від першого разу то і смакували вони інакше. Але голодний не особливо перебирає, якщо звісно смак не жахливий. В даному випадку він був далеко не таким:-)

Чи готував я після того ще перці? Поки що ні, після двох тижнів із перцями захотілось чогось іншого. Але про це вже в наступній статті.

Якщо в кого після цього чтива виникло бажання поїсти, то це добре:-) Якщо комусь захотілось поїсти фашированих перців і він потрудився приготувати, то йому смачного, але посмішка у вус:-)

До наступних смачних зустрічей! А вона буде скоро;-)

Цього разу причина була наступна: благодійна ярмарка від товариства "Рідна школа", кошти збирались для лікування хлопчика Тарасика. Я вирішив долучитись приготувавши парочку тортиків:-)

Приготування я почав доволі завчасно, ще в п'ятницю. Можна сказати, що трішки зарано, але я нічого особливого і не робив, лише насмажив купу млинців:-) А якщо більш детально, то цілих дві:-) :

Млинці на торти

Перепис тіста такий же, як і в попередній раз. Якщо ви спитаєте, чому права тарілочка така темна, невже млинці пригоріли ? Я відповім: звісно що ні:-) Просто я додав до тіста какао, так я ці млинці мали бути для солодких тортів.  Якщо у вас виникне питання, чому я ще робив звичайні млинці? Моя відповідь буде проста: народ просив, та й їсти щось треба:-)

Самі тортики я вже робив в суботу. Мені от цікаво стало опісля скільки я використав продуктів?.. І можу сказати лиш одне: много, ібо вельми багато тортів я зробив:-)

Із звичайних млинців я зробив 2 торти " Солоненький", про які писав уже раніше. Рецепт був такий же, можливо один був трішки інакший, так як в нього я запхав всі продукти, що залишались Один тортик знайшов щасливці мали змогу поїсти в неділю, на ярмарці. Інші щасливці, в даному випадку, мої сусіди, мали змогу спробувати даний тортик ще в суботу. Всі поїли, всі попробували, всі сказали дякую, всім сподобалось.

Торт "Солоненький"

Шматок торту "Солоненький"

Трішки інакше було із шоколадними млинцями і тортами, зробленими на їх основі:-) По перше їх я робив суто на ярмарку, так що сусіди обішлися, цього разу принаймні:-) Перший тортик був точним відтворення, якщо не рахувати шоколадних млинців, рецепту для тортика "Солоденький". Інший же був експериментальним: ну не можу я без того, щоб щось не попробувати:-) Тим більше, що була ідея, яку мені підкинули  :-) А саме змінити трішки шари і додати горіхів. Ну я звісно реалізував це на свій лад. А саме:

Торт "Білочка в гостях у медведя"

млинці (звичайні або шоколадні)

горіхи (в мене були лісовий горіх та мигдаль товчений, а можна і інші, що душа забажає і гаманець дозволить:-))

сир і масло ( в якості крему для перемашування; крем такий же, як і в "Солоденькому" )

банани ( оце подумав, що можна було яблука взяти, але не було їх тоді в мене )

мед (як же без нього )

Млинці  потрібно небагато, хоча все залежить від кількості шарів. На низ я поклав 2 млинці: тоді простіше брати шматок відрізаного тортика:-) Перший шар:сиркова маса+мелений лісовий горіх+все полито невеликою кількістю меду (вважайте, не перестарайтесь;-)) и; другий шар:сиркова маса+банани кружальцями ; третій шар: сиркова маса+мигдаль+також полити медом. І так само ще один раз. Звісно, можна і більше таких шарів Мене обмежувала тара для траспортування тортика:-( .

Отож в результаті я зробив 4 млинцеві торти (про те, що в цю ж суботу я спік торт "Наполеон" промовчу, так як вдався він не дуже: вигляд був не естетичний ): два "Солоненьких" і два солодких - " Солоденький" та "Білочка в гостях у медведя". Ото в мене була тортова субота, фактично більшу частину дня я провів на кухні

На ярмарку потрапили три тортики, але то вже і так зрозуміло з вищенаписаного Ну "Солоненьким" я пригостив так зо 10 людей, всі бажаючі спробували  :-) Стосовно солодких, то зміг спробувати лише " Білочка..." , коли згадав про "Солоденький", його вже не було, все з'їли. Але перший мені дуже спродобався, ну дуже:-) Треба буде повторити

Фото ,нажаль, я ввечері не зробив, на ярмарці забув, так що про зовнішній вигляд моїх творінь зможете судити аж коли їх зроблю знову

Надіюсь, що ви знайшли тут щось цікаве для себе, декому почастило це попробувати. А якщо хоче бути цим щасливцями, то: або творінь самі, або приїзджайте до мене в гості, або мене запрошуйте

До нових смачних зустрічей!

Смачного!

Взагалі, то вперше я скуштував суші під час весняно-літньої відпустки. Мене відвели в "Япона хата", що знаходиться на проспекті Свободи. "Чи було смачно?"- спитаєте ви. Так, було:-) Хоча для голодного вся їжа смачна, але було дійсно смачно. А потім я програв суперечку і тепер винен приготування суші...тому...вирішив повчитись їх готувати, перед тим як виконувати обіцянку

Взагалі то ідею приготувати суші виголошував ще мій теперішній сусід Олег, в нього є певний досвід з даного питання. Також він вже знав де тут, в Мюнхені є магазин із необхідними продуктами:-)

Отож він все необхідне купив: рис, норі, палички, рисовий оцет. Для начинки ми купили копченого лосося і огірки. Варіння рису, його заправлення і приготування ролів він робив сам. Я тільки спостерігав за процесом, щоб пізніше, наступного разу, спробувати самому. Що в нього вийшло, ви можете побачити нижче:

Суші. Робив сусід Олег.

Моя спроба була через тиждень:-) Попередньо я подивився  ще кілька відео, про те як робити суші, в інтернеті. Набравшись сміливості і трішки досвіду я почав процес.

Спершу ретельно промив рис, разів так зо 10, і залишив мокнути. І потім я зробив одну помилку, яка попсувала мені далі все: я дав трішки більше води і рис вийшов водянистим Ще й додачу я його переварив. І відповідно накладати його на норі і крутити роли були проблематично. Але якось з горем пополам я з тим ділом справився.  Для начинки я використав маринованого (вже не копченого) лосося та огірочки. А ще був експериментальний рол із креветками.

Зважаючи на всі труднощі, роли вийшли неоднакові, виглядали не дуже естетично, але на щастя все вийшло смачно, доволі смачно. Васабі і соєвий соус були, як і має бути:-)

Суші. Спроба №1

І щоб остаточно перевірити чи то все їстівне, я пригостив своїх сусідів на поверсі, всіх хто був на той час. Загальне враження: було смачно, ніхто не скаржився. Моє зауваження: всі залишились живими, ніхто не постраждав у жодній формі

Тепер маючи трішки більше досвіду, не за горами той час, коли буде спроба №2

До наступних зустрічей:-)

P.S. Вибачайте, що так давно не писав, менше треба мені зуби рвати

Для початку мені потрібно було згадати/дізнатися як готувати борщ. Деяка інформація в мене була по спогадах, як його готувала мама, дещо я знайшов в інтернеті. Тут взагалі дуже варіантів було:-) Вирішив спробувати приготувати поєднуючи всю наявну інформацію. Далі мені потрібно було всі необхідні інгридієнти. Буряк і моркву мені привезла Оленка, та сама, для котрої я робив тортики із млинців Картоплю позичив, м'ясо купив сусід на моє прохання ( 700 гр свинини). Великий баняк позичив у сусіда ( 5 літрів) так як в мене великого немає. Ще використав консервовану червону квасолю, звичайної білої в мене не було, та й варити її попередньо було ліньки. От про що забув, так це про капусту:-( Дехто каже, що це за борщ без м'яса! Я от собі ніколи не уявляв борщ без капусти, а то не завжди м'ясо було вдома, щоб з нього борщ варити. А тут довелось через свою дир'яву пам'ять готувати борщ із м'ясом, із доволі великою його кількістю, але без капусти. Але нічого, хто біду знає, той їсть ковбасу без хліба Так ми говорили в ліцеї, коли було м'ясо, але не було шматка хліба... і таке буває:-)

Отож, для приготування борщу я використав:

700 гр свинячого м'яса

5 картоплин середнього розміру

4 невеликих червоних бурячки

3 морквини

200 гр консервованої червоної квасолі

1 перець жовтий, бо червоного не було (таку можливість я почерпнув із інтернету:-))

2 цибулини

капуста ( забув купити, "замінив" перцем, але наступного разу не забуду)

томатна паста ( не було її у мене, а можна було б використати)

лимонна кислота ( кілька краплин, щоб борщ був кислішим, і колір насиченішим; хіміки зрозуміють )

зелень для краси ( в мене це була зелена цибулька, а можна ще кріп , петрушку)

сіль, приправи ( за смаком)

Інгридієнти для борща

В польових умовах послідовність додавання компонентів відрізнялась, від тої що я опишу нижче. Про варіння борщу в польових умовах, про те, як я колись був, скажемо так " начальником кухні" на таборах, можливо напишу якось іншим разом:-) А то читати треба буде довго, якщо мене потягне на спогади Отож:

спершу я зварив в маленькому баняку буряки. Так робить моя мама, деколи, вона їх варить попередньо, а вже тоді подрібнює і додає до борщу. Що це дає? Я на мене, то колір більш насичений: якщо варити вже подрібнений буряк до готовності, чи спочатку його тушити, то насиченість червоного кольору сильно втрачається; про смак чи різний залежно від методу сказати не можу, треба перевірити, але спробуй 2 рази приготувати такий же борщ:-) Поки бурячки охолоджувались, я поставив варитись м'ясо у злегка підсолену воду, щоб зварити його і заодно отримати бульйон для борщу. Спочатку я  довів до кипіння м'ясо, а потім варив до готовності при легкому кипінні. Звісно, довелось спочатку знімати шумовиння, як це завжди буває при варінні м'яса:-)

М'ясо вариться

Поки м'ясо варилося, я подрібнив всі решта інгридієнти: картоплю нарізав кубиками, моркву навікружальцями, дрібно цибулю,відкрив квасолю, перець соломкою, буряк ( вже зварений і охололий) також соломкою. Коли я все нарізав, то зрозумів наступне: в мене буде не борщ, а каша із овочів з м'ясом, стільки всього багато. Але я помилявся,  на щастя

Подріблені інгридієнти

Не знаю, хто як любить подрібнювати компоненти, а я люблю так, щоб було що пожувати. Коли вже їли борщ, то сказали, що буряк трішки завеликими шматками, але в кожного свої смаки, всім не вгодиш:-)

Коли м'ясо зварилось, це тривало десь біля години часу, я його вийняв і поставив охолоджуватись, а натомість закинув варитись картоплю. Так як в мене мали бути гості, а то я проговорився, що булу варити борщ, а з ними мала бути мала дитина (рік і трішки ) то із сіллю я не дуже налягав. Та й сам я зараз їм дуже незначно солене, тому мене такий варіант цілком влаштовувався.

Поки варилася картопля я вже поставив тушитись цибулю та моркву. Як на зло, в мене не було сала, а о щастя, в сусідів знайшовся смалець, та ще й з часником, так що це прекрасно замінило мені сало. Тушив я все на сковорідці закритій кришкою, поволі і ретельно. Після моркви я додав перець. Опісля квасолю, а вже в самому кінці буряки, так як вони і так вже були готові. Єдиний мінус, я недостатньо вкінці все разом протушив, поспішав однак, а то гості мали скоро прийти. Замітка на майбутнє:-) І звісно не те , що ви подумали: гостей я буду запрошувати, але от тушити треба ретельніше.

Охололе м'ясо я подрібнив також. Я от страшенно не люблю, коли в борщі великі шматки м'яса, які за раз ковтнути жаль, бо хочеться розтягнути задоволення, а подрібнити його важко чи незручно. Тому я порізав його на кубики, так щоб було зручно, зручно мені, я ж готую. Інші, хто їв ніби не скаржились на це, принаймні вголос.

Порізане варене м'ясо для борщу

Так подрібнене м'ясо я кинув до картоплі, щоб доварювалось. А далі діла вже мало залишилось: закинути акуратно протушені овочі, поварити все те трішки, додати приправи ( я додав суміш "Хмелі-сунелі", куплену в Україні, а також ще одну суміш приправ куплених вже тут, в Мюнхені) , кілька крапель лимонної кислоти, щоб заквасити борщ, зелені, і залиши це все настоятись і все, можна сідати до столу Нажаль , а не зміг додати скільки душа бажала приправ ( а приправити щедро я люблю , так як мою страву мав їсти ще малюк  ( не знаю котрий смайл ставити: такий чи такий ).

От і  готовий борщ:

Баняк борщу

Так що залишилось лиш його скуштувати і пригостити ним інших:-) Поїли його ті, хто прийшли і неділю, і ті, кому пощастило в понеділок. А ось що чекало гостей: борщ, сало, часничок і чорний хлібчик

Борщ. Прошу до столу

Якщо комусь ще чогось бракує, то була і чарчина за кадром, але тільки за кадром:-) і тільки для бажаючих:-)

Чи було смачно? Ну особливих скарг не було, лиш  кілька побажань, щоб я знав, що змінити на майбутнє. І що дивно, ніхто навіть не помітив, що капусти не було Можу то було так смачно, що і її не треба було?.. ( буду себе тішити такою думкою:-))

А поки що все...до наступного разу!

Смачного!

Про млинці я вже дещо писав, про те як і з чим я їх готував. Та суть млинців така, що вони можуть мати безліч застосувань чи форм існування. Тому я вирішив дослідити таку нову форму страви із млинців як торт. Ця ідея в мене виникла під пошуку інших варіантів начинки для млинців: я наткнув на наступну публікацію : Закусочний торт з млинців . Така можливість мене дуже зацікавила, тому я вирішив поекспериментувати з нею. І ось що з цього вийшло:-)

А... Ще забув написати, що приготування торта мала ще додаткову причину. В знайомої директор школи мав бути день народження:-) От я і вирішив зробити їй подарунок. Ним були два тортики:-)

Отож!..

Спершу я приготував "стандартне" тісто для млинців ( рецепт дивитись тут). Деталі як я готую млинці особисто я написав в попередній статті, так що повторюватись не буду, а то мені вже дехто закидав, що я забагато пишу:-) Хіба продемонструю з чого я зробив тісто:

Вихідні компоненти для млинцевого тіста. А також приладдя для приготування

як жарив

Як я жарив млинці

І що отримав в кінцевому результаті

Млинці

Далі треба було створити начинку, створити "душу" для млинця. На даному етапі в мене почалось роздвоєння особистості: одна половина хотіла чогось м'ясного, а інша чогось солодкого. І що було робити, щоб не з'їхати з глузду? Найпростіше, це вдовольнити обидві половини, що я і зробив:-) ( Жаль що в житті це не так просто).

Для реалізації я використав усе, що ви бачите на фотографії нижче.

Компоненти начинки

Тортики умовно  назву " солоденький" і " солоненький", так як процес приготування мав ідею, але по суті був імпровізацією. Компоненти використані для "солоденького" знаходяться зліва,а для " солоненького" справа.

Тепер перейдемо до деталей:-) Запис рецепту здійснений згідно порядку їх виготовлення мною.

Торт "солоненький".

Млинці ( точну кількість не памятаю + вона варіативна в залежності від кількості шарів)

Начинка: відварене філе курки, помідори, перець червоний, зварені "на круто" яйця, сир твердий тертий, сир моцарелла.

Крем: сиркова маса або сир домашній, масло, перець, сіль, інші приправи за смаком.

Млинці були приготовлені заздалегідь.

У блендері або схожій штуці збиваємо сир із маслом (в мене була сиркова маса, біля 200 грам, масло 75-100 гр; якщо брати домашній сир, то можливо потрібно буде додати ще сметану, бо буде загусте). Додаємо за смаком сіль, перець і т. д. на свій смак. Так як я готував не для себе, то із приправами використав "легкий режим" Взагалі кількість крему буде залежати від кількості шарів та щедрості змащування. Мені довелось доробляти

Для начинки всі компоненти подрібнюємо: помідори кільцями, курку смужками, перець смужками, моцареллу пластинками, яйця кільцями, якщо звісно вийде. В переписі,з якого я позичив ідею, фігурували інші компоненти, але основна ідея була, щоб вони між собою контрастували. У мене це на щастя вдалося

Перекладання торта. Поклав млинець, змастив кремом. Першим шаром в мене були яйця, наступним помідори, потім перець ( намагався викласти "сонечко" і майже вдалося:-), куряче філе, помідори, моцарелла, перець, яйце, кінець. Потім зверху і навколо змастив все щиро рештою крему і так же ж щиро посипав тертим сиром. Вийшло ось що:

"Солоненький"

В якості начинки можна використати й інші компоненти, так само й послідовність може бути інша, головне щоб воно було контрастним і гармонійним водночас.

Торт "солоденький".

Млинці ( точну кількість не пам'ятаю + вона варіативна в залежності від кількості шарів)

Начинка: банан, мандаринки, гранат.

Крем: сиркова маса або сир домашній, масло,родзинки, цукати апельсинові, цукор за смаком.

Крем, як і попереднього разу, робив з допомогою блендера. Сир, масло, родзинки, цукати і цукор зміксував до однорідної маси.  Банани порізав на кільця, апельсини почистив до дольок, гранат перевів до форми окремих зерен. Основна ідея при виборі компонентів для начинки була контрастність. Так як банан був солодким, гранат кисленьким, то ідея була реалізована.

Перекладання торта: млинець, змащуємо кремом, далі шар фруктової начинки. В мене була наступна послідовність шарів: банани, апельсини, гранат і ще так само, разом 6 шарів.  Потім щедро полив розтопленим чорним шоколадом:-) (Маю слабкість до нього  Єдиним недолік було те, що шари погано трималися купи: потрібно було або більше давати сирного крему, або фрукти змащувати ще і зверху. Але це вже перевірю наступного разу:-) А ось результат :

"Солоденький"

Як і в попередньому варіанті, компоненти начинки можна вибрати за бажанням і можливостями

А тепер щасливий кінець і  не тільки:-)

Тортики вдались на славу, навіть не знаю, котрий був кращий:-) Мабуть обидва були хороші, кожен по своєму:-) Пишу що були, бо після того як їх подарував, всі присутні на святкуванні наминали їх із задоволенням. Так можна сказати, що і щасливі, принаймні я собі так думаю.

..і не тільки...От сиджу зараз і виникає ще кілька ідей, що можна було б змінити, що попробувати: чи то в начинці, чи то в процедурі приготування. Варіанти що ще і як приготувати з млинців себе ще не вичерпати, ой далеко ні! Так що до наступних зустрічей із млинцями!

А вам смачного!

Знову і значно глибше я з ними познайомився цілком недавно, буквально кілька  місяців тому. Все почалось із бажання спробувати щось нове і водночас давно відоме:-) І це знайомство розвивається і далі, приносячи нові враження і ідеї. А мова іде про млинці, такі звичні і незвичні водночас. Отож коротко про нове перше знайомство:

В дитинстві, коли я доромагав мамі смажити млинці, питанням як приготувати тісто я не турбувався. Тут ділом займалася мама, я в тонкощі не вникав. Тому при новому знайомстві постала перша наступна проблема: як приготувати тісто. Основні інгридієнти я то знав, але от з пропоціями не був певен. А так як я хімік, то для мене правильні пропорції мають доволі велике значення.І куди ж звертатись?. . Ну звісно до Гугла Взяв пошукав в неті, знайшов безліч варіантів,але зупинив свою увагу на наступному : кефірні млинці. Чому ж я зупинився на ньому?.. Ну тому що мама переважно із кефіру млинці і робила. Такі то рідніші Але тут є своє але: так як я зараз в Мюнхені, то деякі продукти трішки інакші, деякі важкодоступні. Так що трішки я схитрив з переписом: замість соди порошок для печення (працює прекрасно , замість кефіру buttermilch.  Одним словом, все по рецепту чемно зміксував, і вперед до жарки. Тільки використав однин секрет від мами:-)... а саме - додав до тіста олію; тоді ймовірність, що млинець пригорить значно менша.  Згідно з переписом для змащування рекомендують використовувати половинку цибулини. Я особисто не пробував, тому що в мене є ще один перевірений секрет від мами А саме... ділить цим секретом чи ні?.. та хтось мабуть його і так знає... так!.. ділитись:-) Трюк в наступному: беремо вилочку, звичайну-звичайнісіньку, обмтуємо її звичайними-звичайнісіньким бинтом, замочуємо в олії і пристрій для змащування сковорідки готовий! Змащує рівномірно і тонко, лиш би не переборщити із змочуванням в олії. Можна використовувати перед кожним млинцем, або через один, все залежить від сковорідки. Я змащую перед кожним млинцем, переважно. Як я звик до газової плити. А тут в мене електрична. Довелось трішки помучитись, поекспериментувати, поки знайшов " правильний" температурний режим. Але газова плита краща, це поза сумнівом. Так що радійте, в кого вона є

Приготував тісто, посмажив млинці - це тільки половина роботи, половина яка вимагає трішки терпіння і не так вже багато творчості. Але наступна дає можливості для експерименту, безмежні можливості можна сказати. А наступний етап... це....!!!!... начинка! можна сказати душа млинця.  І тут можна творити і творити. Тісто - це лише оболонка, вона плюс-мінус однакова. Начинка ж  визначає яким буде млинець, що він буде собою являти: чи він буде солодким (з сиром наприклад), чи пікантним (мясо із спеціями), чи ... Так от... тут історія моя має наступне продовження. Спершу я вирішив зробити начинку і сиру, солодку. Але так як купити тут  ( Мюнхен) нормальний сир (домашній сир, "творог") дорого , то я купив те що простіше - сиркову масу, яка для даних цілей не дуже годиться, занадто рідка. І тому перші солдкі млинці були не досить вдалими, маса лилась звідусіль. Але я вирішів заодно і поекспериментувати. Як любитель твердого сиру, я купив тертий твердий сир (тут такий продаєтся на щастя, не треба вже його терти на терці та ковбасу (так як копчена дорога, то замінив її чимось типу докторської ковбаси, яка також продавалась  у вигляді соломки . Ідею я також позичив із одного із переписів, але трішки модифікував, відповідно до умов і можливостей, які в мене були. На кухні треба бути гнучким Перемішав я ці інгридієнти, наповним ними млинці і запік в духовці, щоб сир розтопився (приблизно 15 хвилин при 180 ºС). І що я вас скажу!.. Вийшло дуже смачно:-) На свою голову пригостив сусідів, то одна із сусідок ще довго потім питала мене коли знову будуть млинці:-) Не те щоб я хвалився, кажу як є. Фото в той час я нажаль не робив, але далі фото буде.

Наступна зустріч була спричинена обіцякою. Сказав,що принесу млинців на тренування нашого місцево танцювального колективу. Тоді я робив  млинці із мясом. Для начинки були використана порізана на кільця шинка та сир твердий, вже у формі пластинок. Брав чемно шинки кільце на млинець, потім пластинку сиру, загортав то діло і потім все в духовочку. Нажаль тоді не вистачило шинки, так що довелось проявити гнучкість  - брати те, що  є в холодильнику. Добре що в сусіда завалялись білі ковбаски (weißwurst). І що найцікавіше, саме млинці із ковбасками були найсмачнішими. Після цього млинці почали мене переслідувати, точніше прохання їх знову проготувати  :-)

Наступна зустріч із млинцями відбулася вже у Львові. Під час своєї тижневої відпустки я умудрився проготувати млинці в свого дуже хорошого друга ( яка доречі запропонувала мені створити цей блог:-) Оленки. Взагалі то ідея була не від неї, але то не важливі деталі, не так вже важливі. В цьому випадку в млинців були дві душі... тобто були дві начинки: солодка ( банани, солодка сиркова маса із курагою, политі шоколадом) та м'ясна (відварене, помелене і протушене із вином куряче філе). Перший тип млинців був нямка, як сказала  б Оленка. Другий тим був також нямка, ну хіба начинка була трішки дуже крихка, треба було додати це чогось, щоб вона трималась купи. Це я взяв собі на замітку, в майбутньому даний недолік виправлю:-)

Остання зустріч із млинцями відбулася минулої неділі. Тут я знову вирішив поекспериментувати:-) Перший експеримент фактично був спробою відтворити, те що я їв у кафе " Кавова Мапа" у Львові. Але  і тут я дещо змінив. В додачу до бананів в середину пішла сиркова маса зміксована із ванільним цукром та помаранчевими цукатами. І дуже щиро политі розтопленим шоколадом в суміші із горіховою пастою. Все виглядало приблизно так:

Виглядаю можливо не дуже естетично, зате було дуже смачно. А як ситно!..  Пригостив я тим ділом кількох сусідів, так по одному млинці. Авось хтось і мене колись чимось смачним нагодує:-) Другий експеримент був м'ясним: м'ясний фарш, зтушений із цибулею, добре заправлений різними приправами, після охолодження вимішаний із тертим твердим сиром та яйцем, щоб трималось купи. І цією сумішшю я наповнив млинці, запік в духовці. Сьогодні власне зїв останні три млинці. Потрудився кілька годин в неділю і мав вечерю на пів тижня:-) А ось і вони :

Що ж чекає мене далі?Якою буде наступна зустріч? Коли?

Чекають мене наступні зустрічі:-) І не тільки із млинцями. Буде вона скоро і я вже горю він нетерпіння реалізувати нові ідеї і задуми. І з всім цим я з вам поділюся тут, на сторінках мого блогу.

До наступних смачних зустрічей!

За освітою я хімік, хімік-неорганік.  І декому, коли кажуть, що куховарити - це важко, я кажу, що це те саме що робити синтез: додав се, додав те, витримав певні пропорції, вимішав, нагрів, охолодив і готове, "Їжте, смачного!"  Але це тільки просте пояснення. Насправді все складніше і простіше водночас. Пояснююю:

готувати не так вже просто, але і не так вже складно, все залежить як ви до цього ставитесь. Дане твередження може стосуватись впринципі і будь-якої іншої діяльності.

готувати дуже просто, коли це те що тобі подобається, що приносить задоволення.

Для мене куховарення - це ще один вид творчості, де можна експериментувати, творити, вдосконалюватись, знаходити нове. І як побічний продукт маю власне їжу. Не завжди те, що очікував, не завжди суперсмачну, але їстівну. Маленька додаткова нагорода.

Так що попереду ще не один твір, можливо не завжди твір мистецтва, але точно частка мене, яку я вклав у проготування. Процес настільки ж цікавий як і кінцева мета.

Смачної вам подорожі!