Ви тут: Домашня > Різне: занадто багато можливостей > Історія з млинцями

Історія з млинцями

Моє перше знайомство з ними відбулося ще в глибокому дитинстві. Деталей я звісно не пам'ятаю, бо був занадто маленький, але думаю воно було приємним. Не пам'ятаю якими вони були, що таїли в собі, але хіба вони не можуть бути смачними?...з сиром...з м'ясом... (питання риторичне:-). В основному їх робила моя мама, інколи я допомагав їй, в основному із смаженням.  На диво,в дитинстві я готував не так вже багато, мабуть ще не доріс до цього тоді.

Знову і значно глибше я з ними познайомився цілком недавно, буквально кілька  місяців тому. Все почалось із бажання спробувати щось нове і водночас давно відоме:-) І це знайомство розвивається і далі, приносячи нові враження і ідеї. А мова іде про млинці, такі звичні і незвичні водночас. Отож коротко про нове перше знайомство:

В дитинстві, коли я доромагав мамі смажити млинці, питанням як приготувати тісто я не турбувався. Тут ділом займалася мама, я в тонкощі не вникав. Тому при новому знайомстві постала перша наступна проблема: як приготувати тісто. Основні інгридієнти я то знав, але от з пропоціями не був певен. А так як я хімік, то для мене правильні пропорції мають доволі велике значення.І куди ж звертатись?. . Ну звісно до Гугла :-) Взяв пошукав в неті, знайшов безліч варіантів,але зупинив свою увагу на наступному : кефірні млинці. Чому ж я зупинився на ньому?.. Ну тому що мама переважно із кефіру млинці і робила. Такі то рідніші :-) Але тут є своє але: так як я зараз в Мюнхені, то деякі продукти трішки інакші, деякі важкодоступні. Так що трішки я схитрив з переписом: замість соди порошок для печення (працює прекрасно :-) , замість кефіру buttermilch.  Одним словом, все по рецепту чемно зміксував, і вперед до жарки. Тільки використав однин секрет від мами:-)... а саме - додав до тіста олію; тоді ймовірність, що млинець пригорить значно менша.  Згідно з переписом для змащування рекомендують використовувати половинку цибулини. Я особисто не пробував, тому що в мене є ще один перевірений секрет від мами :-) А саме... ділить цим секретом чи ні?.. та хтось мабуть його і так знає... так!.. ділитись:-) Трюк в наступному: беремо вилочку, звичайну-звичайнісіньку, обмтуємо її звичайними-звичайнісіньким бинтом, замочуємо в олії і пристрій для змащування сковорідки готовий! :-) Змащує рівномірно і тонко, лиш би не переборщити із змочуванням в олії. Можна використовувати перед кожним млинцем, або через один, все залежить від сковорідки. Я змащую перед кожним млинцем, переважно. Як я звик до газової плити. А тут в мене електрична. Довелось трішки помучитись, поекспериментувати, поки знайшов " правильний" температурний режим. Але газова плита краща, це поза сумнівом. Так що радійте, в кого вона є :-)

Приготував тісто, посмажив млинці - це тільки половина роботи, половина яка вимагає трішки терпіння і не так вже багато творчості. Але наступна дає можливості для експерименту, безмежні можливості можна сказати. А наступний етап... це....!!!!... начинка! :-) можна сказати душа млинця.  І тут можна творити і творити. Тісто - це лише оболонка, вона плюс-мінус однакова. Начинка ж  визначає яким буде млинець, що він буде собою являти: чи він буде солодким (з сиром наприклад), чи пікантним (мясо із спеціями), чи ... Так от... тут історія моя має наступне продовження. Спершу я вирішив зробити начинку і сиру, солодку. Але так як купити тут  ( Мюнхен) нормальний сир (домашній сир, "творог") дорого , то я купив те що простіше - сиркову масу, яка для даних цілей не дуже годиться, занадто рідка. І тому перші солдкі млинці були не досить вдалими, маса лилась звідусіль. Але я вирішів заодно і поекспериментувати. Як любитель твердого сиру, я купив тертий твердий сир (тут такий продаєтся на щастя, не треба вже його терти на терці :-) та ковбасу (так як копчена дорога, то замінив її чимось типу докторської ковбаси, яка також продавалась  у вигляді соломки :-) . Ідею я також позичив із одного із переписів, але трішки модифікував, відповідно до умов і можливостей, які в мене були. На кухні треба бути гнучким :-) Перемішав я ці інгридієнти, наповним ними млинці і запік в духовці, щоб сир розтопився (приблизно 15 хвилин при 180 ºС). І що я вас скажу!.. Вийшло дуже смачно:-) На свою голову пригостив сусідів, то одна із сусідок ще довго потім питала мене коли знову будуть млинці:-) Не те щоб я хвалився, кажу як є. Фото в той час я нажаль не робив, але далі фото буде.

Наступна зустріч була спричинена обіцякою. Сказав,що принесу млинців на тренування нашого місцево танцювального колективу. Тоді я робив  млинці із мясом. Для начинки були використана порізана на кільця шинка та сир твердий, вже у формі пластинок. Брав чемно шинки кільце на млинець, потім пластинку сиру, загортав то діло і потім все в духовочку. Нажаль тоді не вистачило шинки, так що довелось проявити гнучкість  - брати те, що  є в холодильнику. Добре що в сусіда завалялись білі ковбаски (weißwurst). І що найцікавіше, саме млинці із ковбасками були найсмачнішими. Після цього млинці почали мене переслідувати, точніше прохання їх знову проготувати  :-)

Наступна зустріч із млинцями відбулася вже у Львові. Під час своєї тижневої відпустки я умудрився проготувати млинці в свого дуже хорошого друга ( яка доречі запропонувала мені створити цей блог:-) Оленки. Взагалі то ідея була не від неї, але то не важливі деталі, не так вже важливі. В цьому випадку в млинців були дві душі... тобто були дві начинки: солодка ( банани, солодка сиркова маса із курагою, политі шоколадом) та м'ясна (відварене, помелене і протушене із вином куряче філе). Перший тип млинців був нямка, як сказала  б Оленка. Другий тим був також нямка, ну хіба начинка була трішки дуже крихка, треба було додати це чогось, щоб вона трималась купи. Це я взяв собі на замітку, в майбутньому даний недолік виправлю:-)

Остання зустріч із млинцями відбулася минулої неділі. Тут я знову вирішив поекспериментувати:-) Перший експеримент фактично був спробою відтворити, те що я їв у кафе " Кавова Мапа" у Львові. Але  і тут я дещо змінив. В додачу до бананів в середину пішла сиркова маса зміксована із ванільним цукром та помаранчевими цукатами. І дуже щиро политі розтопленим шоколадом в суміші із горіховою пастою. Все виглядало приблизно так:

Виглядаю можливо не дуже естетично, зате було дуже смачно. А як ситно!..  Пригостив я тим ділом кількох сусідів, так по одному млинці. Авось хтось і мене колись чимось смачним нагодує:-) Другий експеримент був м'ясним: м'ясний фарш, зтушений із цибулею, добре заправлений різними приправами, після охолодження вимішаний із тертим твердим сиром та яйцем, щоб трималось купи. І цією сумішшю я наповнив млинці, запік в духовці. Сьогодні власне зїв останні три млинці. Потрудився кілька годин в неділю і мав вечерю на пів тижня:-) А ось і вони :

Що ж чекає мене далі?Якою буде наступна зустріч? Коли?

Чекають мене наступні зустрічі:-) І не тільки із млинцями. Буде вона скоро і я вже горю він нетерпіння реалізувати нові ідеї і задуми. І з всім цим я з вам поділюся тут, на сторінках мого блогу.

До наступних смачних зустрічей!



Теги:

1 коментар to “Історія з млинцями”

  1. [...] тут). Деталі як я готую млинці особисто я написав в попередній статті, так що повторюватись не буду, а то мені вже дехто [...]

Залишити коментар